Вітамін D

Вітаміни Вітамін A Вітамін C Вітамін D Вітамін E Вітамін K

Добова потреба у вітамінах та мінералах Вітамінні Опитування Корисні посилання

Загальні дані про вітамін D Джерела вітаміну D Роль та дія вітаміну D в організмі Добова потреба вітаміну D Гіповітаміноз D та авітаміноз D Фармакологічні властивості вітаміну D Показання до застосування вітаміну D Спосіб застосування вітаміну D Побічна дія вітаміну D Протипоказання до застосування вітаміну D Передозування вітаміну D та гіпервітаміноз D Особливості застосування вітаміну D Взаємодія вітаміну D з іншими лікарськими засобами Препарати групи вітаміну D

До препаратів групи "Вітамін D та аналоги" згідно міжнародної класифікації відносять: альфакальцидол, дигідротахистерол, ергокальциферол, кальцитріол., колекальциферол, парикальцитол

Крім того існують такі аналоги вітаміну D: доксеркальциферол – doxercalciferol, максакальцитол – maxacalcitol, фалекальцитріол – falecalcitriol.

Ергокальциферол

Латинська назва: Ergocalciferol

Хімічна назва:

(5Z,7T,22E)-9,10-​секоергоста-​5,7, 10-​(19),22-​тетраєн-​3β-​ол;

24-метил-9,10-​секохолеста-​5,7,10(19),22-​тетраєн-​3b-​ол;

Брутто-формула: C₂₈H₄₄O

Код CAS: 50-14-6

Код ATC: A11CC01

Основна характеристика: Білий кристалічний порошок. Нерозчинний у воді, розчинний у спирті, ефірі, хлороформі, рослинних оліях, нестійкий до дії світла, кисню, повітря та інших окислюючих факторів.

Фармакотерапевтична група: Група вітаміну D

Нозологічна класифікація (МКХ-10):

• A15-A19 Туберкульоз
• E20 Гіпопаратиреоз
• E55 Недостатність вітаміну D
• E55.0 Рахіт активний
• L40 Псоріаз
• M32 Системний червоний вовчак
• M81.9 Остеопороз неуточнений
• M83.9 Остеомаляція у дорослих неуточнена

Дигідротахистерол

Латинська назва: Dihydrotachysterol

Хімічна назва: (3 бета, 5Е, 7Е, 10 альфа, 22Е)-​9,10-​Секоергоста-​5,7,22-​триєн-​3-​ол

Брутто-формула: C₂₈H₄₆O

Код CAS: 67-96-9

Код ATC: A11CC02

Основна характеристика: Безколірні кристали чи білий кристалічний порошок. Майже нерозчинний у воді, розчинний у спирті.

Фармакотерапевтична група: Група вітаміну D

Нозологічна класифікація (МКХ-10):

• E20 Гіпопаратиреоз
• E55 Недостатність вітаміну D
• E58 Аліментарна недостатність кальцію
• E61.2 Недостатність магнію
• E83.3.0 Гіперфосфатемія
• E83.5 Порушення обміну кальцію
• M15-M19 Артрози

Альфакальцидол

Латинська назва: Alfacalcidol

Хімічна назва: (1 альфа, 3 бета, 5Z, 7E)-​9,10-​cекохолеста-​5,7,10(19)-​триєн-​1,3-​діол

Брутто-формула: C₂₇H₄₄O₂

Код CAS: 41294-56-8

Код ATC: A11CC03

Основна характеристика: Вітамін групи D. Білий кристалічний порошок, нерозчинний у воді, розчинний у спирті, ефірі, хлороформі, рослинних оліях. Нестійкий до світла, кисню, повітря та інших окислюючих факторів.

Фармакотерапевтична група: Група вітаміну D

Нозологічна класифікація (МКХ-10):

• E20 Гіпопаратиреоз
• E55.0 Рахіт активний
• E83.3.1 Гіпофосфатемія
• E83.5 Порушення обміну кальцію
• M15-M19 Артрози
• M81.8.0 Остеопороз старечий
• M83.9 Остеомаляція у дорослих, неуточнена
• R29.0 Тетанія

Кальцитріол

Латинська назва: Calcitriol

Хімічна назва: (1альфа,3бета,5Z,7E)-9,10-​Секохолеста-​5,7,10-​(19)-​триєн-​1,3,25-​триол

Брутто-формула: C₂₇H₄₄O₃

Код CAS: 32222

Код ATC: A11CC04

Основна характеристика: Білий кристалічний порошок, розчинний в органічних розчинниках, відносно розчинний у воді.

Фармакотерапевтична група: Група вітаміну D

Нозологічна класифікація (МКХ-10):

• E20 Гіпопаратиреоз
• E55.0 Рахіт активний
• E83.3.2 Рахіт вітамін D-резистентний
• M81.0 Остеопороз в післяменопаузі
• M89.5 Остеоліз
• N25.0 Ниркова остеодистрофія

Колекальциферол (Холекальциферол)

Латинська назва: Colecalciferol

Хімічна назва: (3бета,5Z,7E)-​9,10-​Секохолеста-​5,7,10(19)-​триєн-3-ол; 24-метил-9,10-​секохолеста-​5,7,10-​триєн-​3ß-ол

Брутто-формула: C₂₇H₄₄O

Код CAS: 67-97-0

Код ATC: A11CC05

Основна характеристика: Білий кристалічний порошок. Нерозчинний у воді, розчинний у спирті, ефірі, хлороформі, рослинних оліях. Малостійкий до дії світла, легко окислюється.

Фармакотерапевтична група: Група вітаміну D

Нозологічна класифікація (МКХ-10):

• E55.0 Рахіт активний
• E83.5 Порушення обміну кальцію
• M81.9 Остеопороз неуточнений
• M83.9 Остеомаляція у дорослих неуточнена
• M84.1 Незрощення перелому (псевдоартроз)
• R29.0 Тетанія

Парикальцитол

Латинська назва: Paricalcitol

Хімічна назва: (7E,22E)-​19-​Nor-​9,10-​secoergosta-​5,7,22-​triene-​1α,3β,25-​triol

Брутто-формула: C₂₇H₄₄O₃

Код CAS: 131918-61-1

Код ATC: A11CC07

Вітаміни групи D утворюються під дією ультрафіолету у тканинах тварин та рослин із стеринів.

До вітамінів групи D відносять:

• вітамін D – кальцитріол - 1,25(ОН)₂D₃
• вітамін D₁ – молекулярна сполука ергокальциферолу та люмістеролу, 1:1
• вітамін D₂ – ергокальциферол, виділений з дріжджів, його провітаміном є ергостерин
• вітамін D₃ - холекальциферол, виділений з тканин тварин, його провітаміном є 7-дегідрохолестерин
• вітамін D₄ – 22,23-дигідро-ергокальциферол
• вітамін D₅ – 24-етилхолекальциферол (ситокальциферол), виділений з олії пшениці, його провітаміном є 7-дегідрохолестерин
• вітамін D₆ – 22-дигідроетилкальциферол (стигма-кальциферол)

Зазвичай вітаміном D називають три сполуки – 1,25(ОН)₂D₃, D₂ та D₃ – кальцитріол, ергокальциферол та холекальциферол.

Вітамін D₂ Ергокальциферол

Вітамін D регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. Основні джерела ергокальциферолу – хліб та молоко. Ергокальциферол, який всмоктався у кишечнику переноситься у печінку вітамін-D-зв’язуючим білком.

Вітамін D₃ Холекальциферол

Вітамін D₃ Холекальциферол надходить з їжею і є малоактивною сполукою. У печінці та нирках початкова форма вітаміну гідроксилюється у 1-му та 25 положеннях з утворенням 1-альфа, 25-діокси-вітаміну D₃.

Попередник холекальциферолу – синтезується в епідермісі з провітаміну D₃ (7-дегідрохолестерину) під дією ультрафіолетового опромінення. Холекальциферол утворюється зі свого попередника шляхом термічної ізомеризації (при температурі тіла). У епідермісі холекальциферол зв’язується з вітамін-D-зв’язуючим білком і в такому вигляді переноситься кров’ю до печінки. Вітамін-D-зв’язуючий білок транспортує також інші похідні холекальциферолу та ергокальциферолу, у тому числі 1,25(ОН)₂D₃.

Холекальциферол міститься у багатьох продуктах.

Холекальциферол та ергокальциферол гормонально не є активні.

З діагностичною метою зазвичай визначають сумарний вміст холекальциферолу та ергокальциферолу та їх похідних у плазмі, проте можна визначати концентрації кожної речовини окремо.

Сумарна концентрація холекальциферолу та ергокальциферолу у сироватці зазвичай складає 1-2 нанограма на мілілітр.

Активність препаратів вітаміну D визначається у міжнародних одиницях (МО). 1 МО містить 0,000025 міліграм хімічно чистого вітаміну D (холекальциферолу).

Історія вітаміну D

У 1650 році англійський лікар Френсіс Глісон детально описав захворювання, яким захворювали переважно діти раннього віку. За широке розповсюдження цієї недуги серед погано забезпечених прошарків населення Англії її назвали англійською хворобою. Головною ознакою цього захворювання були зміни в кістках.

Вони стають настільки м'якими, що під впливом ваги м'язів, які на них знаходяться, викривляються і набирають чудернацької потворної форми. Разом із цим, проходять зміни тонусу м'язів, що стають розслабленими та в'ялими. Під тиском внутрішніх органів розтягуються м'язи живота, тому в дітей, хворих на англійську хворобу, живіт різко збільшується. Голова набуває непропорційно великих розмірів, грудна клітка стискується, живіт відвисає, ноги стають кривими. Ці ознаки роблять хворобу помітною на відстані.

Основною причиною розм'якшення кісток є різке зменшення вмісту в них кальцію та фосфору. Якщо у нормальній кістці знаходиться 66% солей кальцію та 29% хрящової маси, то при англійській хворобі в кістках є лише 18% кальцієвих солей, а вміст хрящової маси сягає більше 70%.

Оскільки, внаслідок розм'якшення кісток, саме викривлення у хребті ведуть до значного спотворення грудної клітки і погіршання роботи внутрішніх органів, то назву "рахіт" англійська хвороба набула від грецького ραχίτης – хребетний, від ράχις – хребетний стовп.

Треба зауважити, що здавна рахіт був відомий не лише лікарям. Навіть на картинах художників, зокрема періоду XV століття, часто зображали дітей з явними ознаками цієї недуги.

Рахіт був дуже поширений у Північній Америці та Західній Європі на початку 20-го століття.

Безпосередньої причини виникнення рахіту тривалий час ніхто не знав. Але лікарі вважали його наслідком недостатності харчування. Таке припущення також дозволив зробити ряд експериментів. Крім того  було багато спостережень щодо появи рахіту в дітей, які, хоч і відносно гарно харчувалися, та росли в приміщеннях без сонячного світла (у підвалах, будинках з подвір'ями-"криницями").

Після того, як було виявлено, що рахіт можна попередити додаванням до їжі жиру печінки тріски, при цьому її активним компонентом не є вітамін A, фактор попередження рахіту позначили як жиророзчинний вітамін D. Польський лікар Гульдчинський встановив можливість попередження і навіть лікування рахіту в дітей після опромінення їх світлом сонця чи ультрафіолетовими променями кварцової лампи. З іншого боку, було виявлено, що деякі речовини тваринного чи рослинного походження після опромінення їх ультрафіолетовими променями набувають здатності попереджувати захворювання після додавання їх у їжу в дуже незначних кількостях. Згодом було виявлено захворювання дорослих, еквівалентне рахіту, а саме остеомаляція. Це захворювання характеризувалося порушенням мінералізації кісток і також лікувалося застосуванням вітаміну D. У подальших дослідженнях ключову роль відіграли дані про те, що лікування вітаміном D хворих з ушкодженнями печінки чи нирок не виправдало очікувань. Протягом останніх 50 років проводились дослідження структури вітаміну D та механізму його дії. Вітамін D знаходиться в складі жироподібних речовин шкіри (ліпоїдів). Тому рахіт можна лікувати сонячним світлом, ультрафіолетові промені якого, потрапляючи на шкіру, готують у ній власні ліки - вітамін D.