Передозування вітаміну D та гіпервітаміноз D
При застосуванні неадекватних дох вітаміну D та тривалому лікуванні може розвинутись гостре чи хронічне отруєння (D-гіпервітамінози).
При передозування вітаміну D спостерігаються:
- слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання, діарея, запори
- різкі болі у суглобах, головний та м’язовий біль
- лихоманка, підвищення артеріального тиску, судоми, сповільнення пульсу, важкість дихання
Тривале застосування вітаміну D у підвищених дозах чи використання його у надвисоких дозах може викликати:
- розсмоктування строми кісток, розвиток остеопорозу, демінералізацію кісток
- збільшення синтезу мукополісахаридів у м’яких тканинах (судини, клапани серця та інших) з наступною їх кальцифікацією
- відкладення солей Ca2+ у нирках, судинах, серці, легенях, кишечнику, що призводить до значного порушення їх функцій (астенізація, головний біль, запаморочення, блювання, порушення сну, спрага, поліурія, артралгії
Гіперкальціємія та гіпервітаміноз D
Патогенез. При тривалому лікуванні ергокальциферолом чи холекальциферолом гіперкальціємія зазвичай зумовлена накопиченням 25(OH)D3, хоча може бути викликана одночасним надлишковим вживанням харчових продуктів, які містять багато кальцію, наприклад молочних продуктів. Гіпервітаміноз D описаний також при вживанні молочних продуктів, збагачених вітаміном D. При гіпервітамінозі D рівень 25(OH)D3 у плазмі може у 5-10 разів перевищувати норму, а рівень 1,25(OH)2D3 зазвичай нормальний чи трохи підвищений. Гіперкальціємія та гіперкальціурія викликані дією 25(OH)D3 на рецептори вітаміну D у тонкій кишці та, можливо, у кістковій тканині. Через накопичення 25(OH)D3 у м’язах та жировій тканині та повільного його вивільнення високий рівень 25(OH)D3 у плазмі та прояви гіпервітамінозу D зберігаються на протязі тижнів та місяців після припинення вживання вітаміну D.
Ризик гіперкальціємії підвищується при застосування препаратів, більш активних ніж ергокальциферол та холекальциферол. До них відносять кальцифедол, кальцитріол та синтетичні препарати: дигідротахистерол та альфакальцидол. У печінці дигідротахистерол та альфакальцидол перетворюються у гормонально активні речовини – 25 (OH)дигідротахистерол та 1,25(OH)2D3 відповідно. Оскільки усі названі препарати метаболізуються швидко, тривалість гіперкальціємії після їх застосування менша, чим після припинення вживання ергокальциферолу та холекальциферолу.
Лікування. Відміна препаратів вітаміну D та обмежене вживання кальцію з їжею. При важких формах гіперкальціємії на кілька тижнів чи місяців призначають глюкокортикоїди, наприклад преднизон внутрішньо, 40-60 міліграм на добу. Кортикостероїди блокують дію вітаміну D на тонку кишку та кістки.
Передозування вітаміну D
Передозування вітаміну D у дітей
Часом від інтенсивного введення в організм дитини вітаміну D, що відбувається внаслідок безконтрольного використання препаратів та застосовування високих доз в короткий проміжок часу, може виникнути стан передозування. В цих випадках гіпервітаміноз проявляється відкладанням кальцію в різних органах (нирках, судинах, м'язі серця). Інтоксикація вітаміном D переважно виникає у дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, травмованих у пологах, недоношених, з низькою масою тіла при народженні, підвищеною чутливістю, гіпотиреозом. Розвитку інтоксикації сприяють інтенсивні сонячні або кварцові опромінення, прийом препаратів кальцію. Тому необхідно зауважити, що призначати вітамін D повинен лише лікар. Він зможе правильно вибрати необхідну дозу препарату та проконтролювати спеціальними обстеженнями, чи достатню кількість цього дорогоцінного вітаміну отримав малюк.
Передозування ергокальциферолу
Симптоми. При передозуванні препарату можуть спостерігатися втрата апетиту, порушення сну, роздратування, гіпертермія, зміни з боку сечі (лейкоцити, білок, гіалінові циліндри). Гіпервітаміноз D супроводжується підвищенням рівня кальцію в крові та посиленою екскрецією його із сечею.
Лікування. При появі описаних ефектів препарат відміняють і максимально обмежують введення кальцію в організм, включаючи надходження його з їжею. При передозуванні препарату викликають блювання або промивають шлунок зависсю активованого вугілля, призначають сольові проносні засоби. Проводять корекцію водно-електролітного балансу. Ефективні гемо- і перитонеальний діаліз.
Передозування альфакальцидолу
Симптоми. Слабкість, млявість, запаморочення, головний біль; нудота, сухість у роті, запор, діарея, печія, блювання, біль в епігастрію, біль у животі, біль у кістках, свербіж, тахікардія.
Лікування. Слід припинити прийом препарату. У ранній термін гострого передозування позитивний ефект може спостерігатися при промиванні шлунка і (чи) призначенні мінеральної олії (що сприяє зменшенню всмоктування і збільшенню виведення препарату з калом).
У тяжких випадках внутрішньовенно вводять ізотонічний розчин натрію хлориду, призначають петльові діуретики, глюкокортикостероїди.
Передозування дигідротахистеролу
Симптоми. Посилення побічних ефектів, пов’язаних з гіперкальціємією, можливе виникнення атаксії, амнезії, дезорієнтації, галюцинацій, синкопальних станів, гіпотонії, гіперкальціємійної коми.
Лікування. Негайно припиняють застосування препарату, інтенсивно вживають велику кількість рідини, дотримуються постільного режиму та дієти з низьким умістом кальцію.
У тяжких випадках внутрішньовенно вводять ізотонічний розчин натрію хлориду, призначають петльові діуретики, проносні препарати, кортикостероїди, цитрати, сульфати, фосфати, ЕДТА, мітроміцин, проводять гемодіаліз.
Передозування кальцитріолу
Симптоми. Слабкість, головний біль, втрату апетиту, нудоту, блювоту, спазми шлунка, запаморочення і шум у вухах.
Лікування. Специфічного антидоту не має. У разі передозування лікування повинне бути симптоматичним.
Передозування колекальциферолу
Симптоми. Токсичні симптоми у результаті гострого отруєння проявляються рідко, частіше у новонароджених і у дітей після передозування, після застосування 100000 МО або більше вітаміну на день.
При передозуванні розвиваються слабкість, відсутність апетиту (анорексія), нудота, блювання, запори, неспокій, спрага, поліурія, гіперацидність шлунка, пронос, кишкова колька, біль у животі, діарея гіперкальціємія, гіперкальціурія. Частими симптомами є: біль у м’язах (міальгія) і суглобах (артралгія), головний біль, депресії, порушення психіки, запаморочення, шум у вухах, атаксія, ступор і прогресуюча втрата маси тіла, сонливість, депресія, амнезія, дезорієнтування, галюцинації, синкопе, кома. Розвивається порушення функції нирок із альбумінурією, еритроцитурією та поліурією, полідипсією, підвищеною втратою калію, гіпостенурією, ніктурією та підвищенням тиску крові середнього ступеня.
У тяжких випадках можуть з’явитися помутніння рогової оболонки, рідше - набряк сосочка зорового нерва, запалення райдужної оболонки аж до розвитку катаракти.
Може утворитися каміння в нирках, вапнування у нирках, м’яких тканинах, таких як, кровоносні судини, серце, легені та шкіра.
Рідко розвивається холестатична жовтяниця.
При хронічних отруєннях порушення функцій органів може призвести до летального кінця
Лікування. Відміна препарату, постільний режим, низькокалорійна дієта, надмірне вживання рідини, застосування послаблюючих засобів. При значній гіперкальціємії – внутрішньовенне введення великої кількості ізотонічного розчину натрію хлориду, введення фуросеміду або похідних етакринової кислоти, препаратів кальцитоніну, проведення гемодіалізу.
Також можуть назначатись кортикостероїди, вітамін E, препарати магнію, калію, вітаміну C, ретинолу, тіаміну.
Гіпервітаміноз D
При застосуванні неадекватних дох вітаміну D та тривалому лікуванні може розвинутись гостре чи хронічне отруєння (D-гіпервітамінози).
При передозування вітаміну D спостерігаються:
- слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання, діарея, запори
- різкі болі у суглобах, головний та м’язовий біль
- лихоманка, підвищення артеріального тиску, судоми, сповільнення пульсу, важкість дихання
Тривале застосування вітаміну D у підвищених дозах чи використання його у надвисоких дозах може викликати:
- розсмоктування строми кісток, розвиток остеопорозу, демінералізацію кісток
- збільшення синтезу мукополісахаридів у м’яких тканинах (судини, клапани серця та інших) з наступною їх кальцифікацією
- відкладення солей Ca2+ у нирках, судинах, серці, легенях, кишечнику, що призводить до значного порушення їх функцій (астенізація, головний біль, запаморочення, блювання, порушення сну, спрага, поліурія, артралгії
Гіперкальціємія та гіпервітаміноз D
Патогенез. При тривалому лікуванні ергокальциферолом чи холекальциферолом гіперкальціємія зазвичай зумовлена накопиченням 25(OH)D3, хоча може бути викликана одночасним надлишковим вживанням харчових продуктів, які містять багато кальцію, наприклад молочних продуктів. Гіпервітаміноз D описаний також при вживанні молочних продуктів, збагачених вітаміном D. При гіпервітамінозі D рівень 25(OH)D3 у плазмі може у 5-10 разів перевищувати норму, а рівень 1,25(OH)2D3 зазвичай нормальний чи трохи підвищений. Гіперкальціємія та гіперкальціурія викликані дією 25(OH)D3 на рецептори вітаміну D у тонкій кишці та, можливо, у кістковій тканині. Через накопичення 25(OH)D3 у м’язах та жировій тканині та повільного його вивільнення високий рівень 25(OH)D3 у плазмі та прояви гіпервітамінозу D зберігаються на протязі тижнів та місяців після припинення вживання вітаміну D.
Ризик гіперкальціємії підвищується при застосування препаратів, більш активних ніж ергокальциферол та холекальциферол. До них відносять кальцифедол, кальцитріол та синтетичні препарати: дигідротахистерол та альфакальцидол. У печінці дигідротахистерол та альфакальцидол перетворюються у гормонально активні речовини – 25 (OH)дигідротахистерол та 1,25(OH)2D3 відповідно. Оскільки усі названі препарати метаболізуються швидко, тривалість гіперкальціємії після їх застосування менша, чим після припинення вживання ергокальциферолу та холекальциферолу.
Лікування. Відміна препаратів вітаміну D та обмежене вживання кальцію з їжею. При важких формах гіперкальціємії на кілька тижнів чи місяців призначають глюкокортикоїди, наприклад преднизон внутрішньо, 40-60 міліграм на добу. Кортикостероїди блокують дію вітаміну D на тонку кишку та кістки.