Взаємодія вітаміну E з іншими лікарськими засобами

Загальні дані про вітамін E

Джерела вітаміну E

Дія вітаміну E

Добова потреба вітаміну E

Гіповітаміноз E та авітаміноз E

Фармакологічні властивості вітаміну E

Показання до застосування вітаміну E

Спосіб застосування вітаміну E та дози

Побічна дія вітаміну E

Протипоказання до застосування вітаміну E

Передозування вітаміну E та гіпервітаміноз E

Особливості застосування вітаміну E

Взаємодія вітаміну E з іншими лікарськими засобами

Препарати вітаміну E

Препарати, що містять залізо, пригнічують дію вітаміну E

У дозі понад 10 мг/кг на добу вітамін E уповільнює терапевтичну дію заліза при призначенні дітям із залізодефіцитною анемією.

У дітей з малою масою тіла при народженні, яким призначають препарати заліза, дефіцит вітаміну E може викликати гемолітичну анемію.

Вітамін E не можна застосовувати разом із препаратами заліза, срібла, засобами, що мають лужне середовище (натрію гідрокарбонат, трисамін тощо), антикоагулянтами непрямої дії (дикумарин, неодикумарин тощо).

α-Токоферол посилює ефект стероїдних та нестероїдних протизапальних засобів (натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон тощо)

Він добре сполучається з нестероїдними протизапальними засобами, оскільки як стабілізатор клітинних мембран обмежує вогнище запалення.

Вітамін E посилює дію (сприяє посиленню кардіотонічного ефекту) серцевих глікозидів (дигітоксин, дигоксин тощо), зменшує їх токсичність

Сукралфат, холестирамін, холестипол та лаксативін зменшують резорбцію вітаміну E слизовою оболонкою кишечнику.

Вітамін E та вітамін А взаємно посилюють дію одне одного. Вітамін E полегшує всмоктування, утилізацію і засвоєння вітаміну А та попереджає розвиток авітамінозу А, знижує токсичність вітаміну A.

Вітамін E або його метаболіти у великих дозах мають протилежну вітаміну К дію (є антагоністом вітаміну К) . У хворих, які лікувались пероральними антикоагулянтами, тривале призначення вітаміну E може викликати геморагії.

Існують відомості, що вітамін E може підвищувати ефективність протисудомних засобів у хворих на епілепсію, у яких виявлено підвищений вміст у крові продуктів перекисного окислення ліпідів.

Вітамін E є синергістом вітаміну Р, сприяє підвищенню його ефективності та зниженню токсичності.

Вітамін E Знижує токсичність вітаміну D.

Харчові поліненасичені жири збільшують потребу організму у токоферолі, причому необхідні кількості варіюються у межах від 5 до 20 мг щоденно. Приблизне співвідношення необхідної дози токоферолу для запобігання його недостатності при збільшенні вживання поліненасичених жирів складає 0,4 мг токоферолу на кожний грам поліненасичених жирів.

Дефіцит токоферолу може призвести до зниження рівня магнію в тканинах

Селен та токоферол взаємодіють на стільки тісно, що додаткове вживання одного для поповнення дефіциту вимагає пропорційного додаткового вживання іншого

Якщо одночасно з токоферолом вживати залізо (тривалентне), то воно буде окислювати токоферол та перенаправляти його у кишечник у неактивній формі. Двовалентна форма заліза (яка частіше використовується для перорального вживання) не викликає окислювання.

Дефіцит цинку може посилити симптоми недостатності токоферолу

Потреба в інсуліні може зменшитись при додатковому вживанні вітаміну E. Діабетики повинні ретельно слідкувати за рівнем цукру у крові, регулюючи дозу інсуліну відповідно до зменшення рівня цукру.

Придбати домен Опитування Безкоштовні програми Найкращі зображення Менеджер паролів Іконки Українські народні пісні Українські народні казки Тісні зв'язки